ЧИ КОМПЕНСУЮТЬ БІЗНЕСУ ЗБИТКИ, ЗАВДАНІ ВІЙНОЮ?

ЧИ КОМПЕНСУЮТЬ БІЗНЕСУ ЗБИТКИ, ЗАВДАНІ ВІЙНОЮ?

Внаслідок російської військової агресії Україні завдано збитків, які мають масовий і системний характер. Це і людські втрати, і втрати житлового та нежитлового фондів, земельного, лісового і водного фонду, об’єктів інфраструктури і культурної спадщини, економічні процеси тощо. Зазнали колосальних збитків й українські підприємці, майно яких було пошкоджено або зруйновано.

У зв’язку з цим Уряд розпочав розробку методів визначення розміру таких збитків і порядку їх компенсації.

Одним із перших законодавчих актів щодо порядку відшкодування збитків, завданих війною, стала Постанова КМУ від 20 березня 2022 р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.» (надалі – Порядок № 326).

Даним Порядком № 326 Уряд визначив загальні напрями, за якими буде проводитися робота щодо відшкодування збитків, показники шкоди, які мають бути оцінені і державні органи, відповідальні за  оцінку збитків і розробку відповідних методик.

Зокрема, підпунктом 14) пункту 2 Порядку № 326 визначено напрям економічних втрат підприємств - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Серед основних показників шкоди, які оцінюються: вартість знищеного чи пошкодженого майна; упущена вигода підприємств; втрати підприємств від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Відповідальними за визначення збитків за вказаним напрямом в частині підприємств недержавної форми власності, є обласні державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації).

Визначення збитків підприємств планується здійснювати відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Тож, станом на 18.05.2022 продовжуємо чекати на розробку державою відповідної методики.

Крім того, підприємці очікують на ухвалення Парламентом комплексного закону, яким буде встановлено порядок компенсації збитків бізнесу і державі, адже наразі такого порядку в Україні не існує.

Однак, життя не стоїть на місці, і попри воєнний стан, руїни потрібно розбирати, бізнеспроцеси відновлювати. Крім того, із плином часу втрачається фізична можливість зафіксувати характер, обсяг і причини руйнувань, спричинених воєнними діями. А без фіксації доказів і без оцінки розміру збитків неможливо підтвердити факти і обсяги збитків, на відшкодування яких підприємство має право.

Для того, аби підтвердити, що Ваше підприємство має право на компенсацію втраченого внаслідок війни, незалежно від нюансів ухваленого в майбутньому порядку компенсації, потрібно виконати ряд умов:

  • довести належними доказами, що майно підприємства дійсно було пошкоджене або зруйноване;
  • підтвердити, що саме Вашому підприємству було завдано збитків таким руйнуванням, тобто, що зруйноване або пошкоджене майно належить саме Вашому підприємству на праві власності;
  • встановити, що таке пошкодження або руйнування відбулось саме внаслідок воєнних дій, тобто, що між воєнними діями і збитками є причинно-наслідковий зв’язок;
  • визначити розмір вказаних збитків у встановленому законодавством порядку (експертна оцінка розміру збитків).

І якщо методику визначення збитків зобов’язане розробити Мінекономіки через певний час, то способи фіксації фактів і характеру збитків можемо використати ті, які вже існують і нормативно затверджені.

Насамперед, звернемо увагу на Постанову КМУ № 473 від 19.04.2022р. «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд» і  Постанову КМУ № 257 від 12.04.2017р. «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва».

На підставі даних актів фахівці, залучені виконкомами або військовими адміністраціями мають здійснювати попередній огляд пошкодженої/зруйнованої нерухомості, обстеження вказаних об’єктів і складати звіти і акти обстежень, в яких повинні зафіксувати характер виявлених руйнувань. Це дії, які мають бути проведені відразу після завершення розмінування території та вжиття першочергових заходів цивільної безпеки.

Отже, на території, де припинились бойові дії, ще до початку демонтажу та відновлення пошкоджених будівель, слід ініціювати проведення фаховими представниками виконкому або військової адміністрації оглядів і обстежень пошкодженої нерухомості та отримати від них копію акта обстеження об’єкта нерухомості, в якому мають бути зазначені характеристики пошкоджень, ступінь руйнування, можливість/неможливість подальшої експлуатації, потреба у частковому або повному демонтажі, і що особливо важливо, вказівку про те, що руйнування/пошкодження сталися в результаті воєнних дій.

Також, у випадку пожежі на об’єкті нерухомості, можна звернутися до Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), щоб її представники склали акт обстеження майна із зазначенням причин пошкодження майна та отримати в них засвічену копію такого акту.

При отриманні вказаних вище актів від державних органів бажано проконтролювати, щоб в них містилась повна інформація про пошкодження/руйнування і їх причини, всі необхідні реквізити і параметри, адже недоліки вказаних документів можуть стати перешкодою для отримання компенсації або істотно вплинути на розмір майбутньої компенсації.

У разі, якщо вас не влаштовує якість проведеного представниками влади обстеження та відповідного акта обстеження, слід розглянути можливість залучення незалежного експерта у будівельній галузі, із категорії спеціалістів, дозволених Постановою КМУ № 257 від 12.04.2017р.

Одночасно, слід зробити докладні і якісні фото/відео пошкодженого майна (дані таких фотознімків мають містити інформацію про адресу майна, дату і час зйомки);  зібрати фото/відео того ж майна до його пошкодження або руйнування;  зібрати докладні письмові свідчення сусідів – очевидців руйнування із зазначенням паспортних даних і адрес свідків;  зібрати і зберегти всі можливі публікації, фото, відео у засобах масової інформації, які стосуються руйнування майна підприємства.

Надалі, із переліченими вище доказами та із заявою про вчинення злочину звернутися до органів Національної поліції і обов’язково отримати довідку із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження щодо злочину стосовного майна Вашого підприємства. До прикладу, в ситуації із пошкодженням будівлі, може йтися про злочин, передбачений статтею 194 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна», а якщо, наприклад, земельна ділянка приведена у непридатність для використання за цільовим призначенням, то йдеться про злочин, передбачений статтею 239 ККУ «Забруднення або псування земель». Також, для прикладу можна навести статтю 441 ККУ, якою передбачено такий склад злочину, як екоцид - масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Крім того, оскільки йдеться про збитки, завдані не лише нерухомості, землі, воді, але й бізнесу в цілому, то слід подбати про збір даних щодо шкоди, заподіяної бізнес-процесам і фінансовому становищу Вашого підприємства.

Слід зафіксувати, які цінні активи підприємство мало станом на 24 лютого 2022 року і які із цих активів залишилися у підприємства після завершення бойових дій на територіях, де розташовані об’єкти підприємства. Щось було знищено, а щось значно знецінилось.

Також, важливо показати стан робочої сили підприємства. Скільки працівників звільнено, скільки загинуло, наскільки знизився рівень оплати праці, розмір допомоги, виплаченої працівникам.

 Також, варто провести ревізію зобов’язань ваших боржників, на виконання яких ви розраховували до початку війни, але які вже не зможуть бути виконані внаслідок того, що бізнес-активи таких боржників були знищені в ході воєнних дій або такі боржники з їх активами лишились на окупованих територіях. Тут закладені і ваші втрати від наданих, але не оплачених товарів/послуг, і упущена вигода, на яку ви правомірно розраховували.

Всі названі показники мають бути підтверджені документально: фінансовими звітами, банківськими виписками, актами інвентаризацій, договорами з контрагентами і документами, які підтверджують їх неспроможність виконати зобов’язання, відповідними довідками органів влади.

Варіантів і комбінацій таких підтверджень може бути багато, залежно від характеру діяльності підприємства. Головне завдання на даному етапі, достовірно і доказово зафіксувати, який фінансово-економічний стан підприємства був станом на початок війни, і яким він став на момент завершення воєнних дій на територіях, де розміщені активи підприємства. При цьому, обов’язково знайти і зафіксувати докази того, що конкретні втрати є саме результатом воєнних дій.

Усі зібрані докази і матеріали слід надійно зберегти і дочекатися початку процедур оцінки та компенсації, що будуть визначені Урядом.

Стосовно ситуації із оцінкою розміру збитків зауважимо таке.

З одного боку, як вбачається із згаданої на початку статті Постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 326, спеціальні профільні методики оцінки збитків для даної ситуації мають затвердити відповідні міністерства і відомства. З іншого боку, вже існують нормативно затверджені методики оцінки збитків, вартості майна і вартості відновлювальних робіт, які до війни використовували експерти для цілей визначення збитків.

Тому можна або чекати на затвердження спеціальних методик, про які йдеться у ПКМУ № 326, або замовити вже зараз оцінку збитків сертифікованому експерту відповідної спеціалізації. Однак, наразі не можна гарантувати, що оцінка проведена за існуючими методиками буде прийнята компетентними органами замість оцінки, яка має бути проведена за спеціально визначеними для даної ситуації  методиками, згаданими у ПКМУ № 326.  В той же час, оплата роботи експертів з оцінки, це теж певне фінансове навантаження на підприємство. До того ж слід пам’ятати, що наразі відсутні не лише всі необхідні методики оцінки, але й процедури акумулювання коштів для компенсацій та порядок надання таких компенсацій.

Тому, вважаємо, що на даному етапі, варто зосередити зусилля і ресурси на максимально повній фіксації фактів і характеру збитків, і стежити за подальшими кроками держави в даному напрямку.

Щодо порядку оцінки збитків, слід додати, що наразі була розроблена одна з методик оцінки, згаданих у ПКМУ № 326, а саме, Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 167 від 04.04.2022р.

Тому в разі пошкодження земельної ділянки вашого підприємства, є можливість отримати відповідну легальну оцінку збитків, однак, надати таку оцінку органи захисту довкілля уповноважені лише органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органам. Тож у питаннях оцінки даного виду збитків доведеться взаємодіяти із відповідними органами.

Для отримання більш докладної юридичної консультації, звертайтесь до Адвокатського об’єднання «DEXTRUM»: +380503802224; +380504105929.

© 2020 Юридична агенція DEXTRUM