ДФСУ вважає, що передача пального від замовника до підрядника для виконання робіт є його продажем і оподатковується акцизним податком.

ДФСУ в індивідуальній консультації від 20.08.2018 р. №3585/6/99-99-15-03-03-15/ІПК розглянула ситуацію за якої підприємство, яке здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, для збирання врожаю залучає третіх осіб, з якими укладає договори підряду і, як замовник, здійснює заправку техніки  підрядників власним пальним.

Податківці зазначили, що під час передачі замовником пального підряднику здійснюється його передача, що належить до операції з реалізації пального у розумінні абз.2 пп.14.1.212 ПКУ.

Замовник в такому випадку повинен зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, але податкове зобов’язання буде у нього виникати тільки у випадку перевищення обсягу переданого підрядникам пального над обсягом отриманого пального з якого сплачено акцизний податок іншими платниками акцизного податку.

При цьому, підприємство зобов’язане складати  реєструвати в ЄРАН акцизні накладні на обсяги пального, що передається підрядникам і що використовується для власного споживання.

Річ у тім, що одночасно із змінами правил стягнення акцизного податку у 2016 році було змінено і поняття «реалізація пального» для цілей оподаткування акцизним податком. Реалізація пального - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та ЦП-договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. 

Не є реалізацією пального операції з його передачі на підставі договорів зберігання. 

За реалізацію пального без відповідної реєстрації загрожує штраф - 100 % вартості реалізованого пального. 

Є декілька варіантів виходу з цієї ситуації:

1. Оренда техніки.

Оформити не договір підряду на виконання робіт (надання послуг), а договір оренди техніки, якою виконується робота.У такому разі замовник сам буде виконувати роботу і заправка техніки паливом буде вважатися його використанням у своїй діяльності. 

2. Паливо виконавця на АЗС замовника.

Домовитися із виконавцем, щоб він виконував роботу за договором підряду, але заправлявся своїм пальним. У цьому випадку замовник лише відшкодовує підряднику витрати на паливо на підставі актів виконаних робіт. Роботи за умовами договору підряду виконуються з матеріалу підрядника, тому переходу права власності або права розпорядження на таке пальне не відбувається і операція з відшкодування вартості спожитого палива не є реалізацією пального. Такий варіант зручний, коли у виконавця є власний бензовоз чи АЗС знаходиться біля місця надання послуг. Якщо такої можливості немає, можна або взяти у замовника в оренду бочку на його паливному складі чи бензовоз або ж укласти з ним договір зберігання палива. Але все паливо, що знаходитиметься у замовника на зберіганні чи в орендованих у нього ємностях повинне бути використане виконавцем при наданні послуг або повернуте йому. У разі, коли паливо залишається у замовника, податківці можуть розцінити це як його реалізацію і змусять виконавця реєструватися платником акцизного податку. 

Як бачимо ведення господарської діяльності містить в собі багато ризиків. Щоб їх мінімізувати, радимо звертатись до професіоналів — наших адвокатів, які допоможуть знайти своєчасний та правильний вихід із будь якої ситуації.