телефоны адвокатского объединения (044) 228-72-63, (044) 228-72-53

Вы здесь

Суд не позволил налоговой помешать ликвидировать предприятие через процедуру банкротства.

Вторник, 27 июля, 2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. № 15/487-б
господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Короткевича О.Є.
суддів: Заріцької А. О.,
Хандуріна М. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року у справі №15/487-б за заявою боржника ТОВ "Унікомпсервіс" про Банкрутство

Від учасників судового провадження:

Від скаржника: Мельник Р. В. Дов. від 31.03.2010 року

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 року господарським судом м. Києва порушено провадження у справі №15/487-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікомпсервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство.

Постановою господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року (суддя Хоменко М. Г.) в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікомпсервіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого – Сидоренка В. В.

Державна податкова адміністрація у м. Києві та Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась з касаційними скаргами на постанову господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року у справі №15/487-б до Вищого господарського суду України та просять скасувати вищезазначене рішення суду.

Вищим господарського суду України прийнято касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений банкрутом.

Згідно зі зазначеною статтею 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Чинне законодавство про банкрутство пов’язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог закону було подано оголошення в друкованого засобу масової інформації, к це передбачено вимогами ч. 4 ст. 105 ЦК України, а також внесено до Єдиного державного реєстру запис про відповідне рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

В матеріалах справи також наявний проміжний ліквідаційний баланс підприємства банкрута, який необхідний для з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та наявність якого передбачено ч. 1 ст. 111 ЦК України.

Окрім того слід зазначити, що заявник звернувся з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікомпсервіс" лише після закінчення строку, передбаченого ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Отже, постановляючи рішення від 23.12.2009 року про відкриття ліквідаційної процедури у справі №15/487-б та визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікомпсервіс" банкрутом господарським судом м. Києва були дотримані вимоги ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року по справі №15/487-б постановлена у відповідності до вимог закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 1115, 1117- 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року у справі № 15/487-б залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 23.12.2009 року у справі № 15/487-б залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Є. Короткевич
Судді - А. О. Заріцька
М. І. Хандурін